Казка лялечка мацько

Не дивно, що люди й собаки йому заздрили. Отака доля в артиста: Мало що може трапитись!.. Можу познайомити тебе з одним вельми впливовим дресирувальником. Не треба було спускатися з четвертого поверху, щоб потрапити на вулицю, коли заманеться. Або муха, або бджола. Хочеш з ним бавитися? Другий, менший, весь час витирав рукавом зашмарканого носа. Лялечка взяв маленьке зелене яблучко, надкусив. Старшого звали Славком, меншого — Михаськом. Мацьку не вистачало свободи. Його картини — це лише його справа.

Ось таке трапилось з нашим лисом. Щоправда, Мацько подумав спочатку, що картини просто вкрали. Головне для кожного художника — щоб його картини сподобалися. Йди, проспися, небоже, охолонь. Новину вчора принесла, що ти якусь каверзу задумав. Ну, й нездогадливий ти, брате? Я часу не мав, малював…. Таке не могло наснитись. То тут, то там валялись шматки паперу. Тебе викликають до суду! Опускаються руки лапи , серце переповнене розчаруванням. Ти б перемалювався, чи що….

Легковажний Мацько забув за нього. А ти що за один? Тепер навпаки, бо дерева ставали щораз нижчими. Попереду йшов Мацько, за ним Лялечка, а позаду лисичка. А я вже чекаю! Захочеш ще мене побачити! Тьху-тьху, щоб не вректи!

Я, наприклад, не знаю, як повинно бути. Коли я тебе вперше побачив, ти такий гарний був! Але для тебе колись намалюю картину. Та ще той штраф! Не лежала душа, як то кажуть. Моя мама теж за мною скучила. Лис глибше зарився у солому, але сон не приходив до нього.

Тобто ти лис, але перебрався на людину. Але ти не лис. Зараз ми вийдемо на галявину. Там зараз дуже весело! Хлопець марно озирався за лисом.

Я ж все-таки художник. Як тут було гарно! Лялечка спробував, чи вода тепла. Нюх у мене пропав, смак теж. Добре, що в тебе пса нема. А ти подумай, чим оту кляту фарбу вивести…. Аж тепер Мацько здогадався, хто перед ним. Я на нього чекаю…. Ось бачу…Одна, друга…З десяток набереться. А тепер через ту кляту Сороку йому життя нема.

Ну, побув я кущиком, то й що? Але я тепер знову лис. Зверху ти, може, й лис, але душа в тебе не лисяча. А я так переживав! Побачать — молока наллють. Я за тобою прийшов. Я маю гарну новину для тебе. Але не так, щоб дуже. Але того дня Лялечка залишився чемним. Вона теж деколи сердилась на нього, але недовго. Настав час замислитись над тим, що ми можемо зробити для нього…. Тому й Ворону вважали мудрою. Але воно було того варте!

Бабця взяла Лялечку на руки й понесла до хати.

Серце закалатало, такою прекрасною видалась йому ця юна особа. А саме Свято завершилось карнавалом. А що з Лялечкою? Може, лис також на щось образився? Такий красний, як писанка! Дав я йому рибку. Я з ним кожного дня бачився. То ж не простий лис, а художник.

Бабця притисла хлопчика до себе, аж йому стало трохи боляче. Поки випрасувала, поки поскладала. А йому хоч би що! Хлопчик пив молоко з порцелянового горнятка, на якому була картинка з клоуном.

Власне, з цього почались його проблеми. А ви що, не ходите в садок? Кузов жовтий, а на ньому червона ракета. Рогатку роблю, не видиш? Я стрельну в нього, то буде знати! Лялечка не встиг зметикувати й обернувся, але Славко засичав знизу: Лис знеможено впав коло нього. Не можна просто так вбивати! Я за тебе заступлюся! Я сам зроблю, що треба! Раптом йому здалось, що це був сон. Що, вже кури набридли?

Лялечка не встиг зметикувати й обернувся, але Славко засичав знизу:. Хлопець сховався за хатою. Та й незабаром почало смеркати. Так вони дивились один на одного добру хвилину.

А трапилось ось що. Люди, коти й собаки…. Одна широка, кремезна, а друга — маленька з гострим писком. Славко йому дуже подобався.